19:44

Актуально

Эксперимент в горно-металлургическом комплексе Украины проходит на основании Закона "О проведении экономического эксперимента на предприятиях горно-металлургического комплекса Украины", принятого 14 июля 1999 года. Срок проведения -- с 1 июля 1999 года по 1 января 2002 года. 
  Список участников, первоначально утвержденный постановлением Кабмина № 1820, включал 61 металлургическое, горнодобывающее, коксохимическое, трубное, огнеупорное предприятие, а также предприятия цветмета и метизделий (теперь -- около 70). 
  Цель эксперимента -- повышение эффективности производства на предприятиях ГМК. Для контроля за ходом эксперимента Кабмином создана рабочая группа, в которую вошли представители Минэкономики, Минфина, ГНАУ и Министерства охраны окружающей среды. 
  Наш завод входит в число участников экономического эксперимента и заинтересован в его продлении, как и большинство тех, кто работает в новых условиях, предусмотренных Законом. Однако здесь мнения металлургов во многом не совпадают с мнением правительственных финансистов, экономистов. Проблема быть или не быть ему являлась предметом дебатов, обсуждений и на совещании в середине августа у премьер-министра Украины А. Кинаха, в котором участвовал директорский корпус метпредприятий, в том числе, председатель правления -- генеральный директор Л. Ф. Литвинов. 
  И здесь, наверное, небезынтересным является выступление в защиту интересов металлургов первого заместителя председателя комитета Верховной Рады Украины по вопросам промышленной политики и предпринимательства В. Гурова. Кстати, по сути дела, именно он как металлург и депутат стал идеологом и инициатором принятия закона об экономическом эксперименте. Возможно, он должен называться несколько по-иному, но сути это не изменит. 
  ПРО IДЕЇ ЗАКОНУ ТА ЇХ ПЛЮСИ ДЛЯ ВИРОБНИКIВ 
  Менi як iдеологу та iнiцiатору Закону України "Про проведення економiчного експерименту на пiдприємствах гiрничо-металургiйного комплексу" гiрко слухати виступи таких поважних i високопоставлених спецiалiстiв, як мiнicтр фiнансiв I. О. Мiтюков, заступник мiнiстра економiки А. I. Гончарук, котрi, прямо скажу, не розiбралися у самiй сутi iдей закону i оцiнюють пiдсумки експерименту за принципом: "Я йому про Хому, а вiн менi про Ярему". 
  Прочитайте уважно преамбулу закону, i усе стане на свої мiсця, а саме: "Цей закон спрямовано на створення умов для подолання кризового стану у гiрничо-металургiйному комплексi України". Я пiдкреслюю: "... подолання кризового стану". i зовсiм незрозумiло, чому зараз, коли це завдання безумовно виконано, усе збiльшуються критичнi напади на закон. 
  Але комiтет Верховної Ради з питань промислової полiтики i пiдприємництва, який на час прийняття закону очолював А. К. Кiнах, iз задоволенням констатує, що цей закон, який народився та iнiцiювався у стiнах Верховної Ради, а не у Кабiнетi мiнiстрiв (я це пiдкреслюю!), дав позитивнi наслiдки. 
  Щоби по-справжньому оцiнити закон, потрiбно повернутися до стану справ у гiрничо-металургiйному комплексi України на початку 1999 року, i усе стане на свої мiсця. Абсолютно вимитi обiговi кошти, суцiльний бартер, натуральне господарство, повна розгубленiсть керiвництва, втрата ринкiв збуту, розбалансованiсть окремих секторiв комплексу -- ось що ми тодi мали. i головне -- величезнi борги iз заробiтної плати перед працiвниками. 
  За два роки дiї експерименту виникла зовсiм iнша картина. Майже повнi розрахунки грошима, про бартер практично забули, регулярно сплачується заробiтна плата. Причому на багатьох пiдприємствах вона неодноразово збiльшувалася, збiльшилися вiдрахування пiдприємств до бюджетiв усiх рiвнiв та позабюджетних фондiв, збалансованiсть виробництва. 
  Ми вважаємо, що закон своє завдання повнiстю виконав. А якщо деякi вiдповiдальнi працiвники бажають одержати якiсь "вiртуальнi" результати i намагаються накласти на iдеологiю закону невластивi йому функцiї, то вони дiють за принципом: "Хочу харчо!..". 
  Завжди знайдеться безлiч спецiiалiстiв аналiзувати i критикувати, але приймати вiрнi рiшення i вiдповiдати за них щось не так багато. Але бюджетники та пенсiонери повиннi знати, що тiльки успiшна робота промисловостi є умовою для систематичної i повної виплати заробiтної плати i пенсiй. 
  У порiвняннi з першим пiврiччям 2000 року пiдприємства гiрничо-металургiйного комплексу за перше пiврiччя поточного року збiльшили платежi до бюджету з 818 мпн. гривень до 1036 млн. гривень, до Пенсiйного фонду -- з 385 до 560 млн. гривень. Пiдприємства повнiтю розраховуються грошима, а не "фантиками", як було ранiше, за природний газ та електроенергiю. i це при тому, що сума податкових пiльг зменшена з 747 до 338 млн. гривень у першому пiврiччi 2001 року порiвняно з вiдповiдним перiодом минулого внаслiдок прийняття рiшення про змiну ставки податку на прибуток у цьому роцi з дев,яти вiдсоткiв, передбачених законом, до 15 вiдсоткiв. 
  Втiм, не все у нас так добре, як могло б бути. Так, за висновком Рахункової палати, яка аналiзувала хiд експерименту, "в цiлому вiдсутнi суттєвi i достатнi змiни в структурнiй перебудовi пiдприємств гiрничо-металургiйного комплексу". З таким висновком важко не погодитись. 
  Вiзьмемо структуру нашого експорту. Напiвфабрикати у ньому складають 29,1%, металобрухт -- 16,5%, тобто 45,6% є сировиною. А у передових країнах навпаки: сировина -- 25% i готова продукцiя -- 75%. Я уже не кажу про те, що свiт далеко випередив нас. Треба порiвнювати нашi досягнення з передовими промисловими країнами -- в iншому випадку нас очiкує доля, яку передбачає секретарiат Мiжнародного iнституту чорної металургiї: "Сталелитейное производство в странах СНГ будет возрождаться в сфере поставок полуфабрикатов в другие страны мира". 
  i дiйсно, у нас доля мартенiвського виробництва -- 48%, у свiтi -- 5,2%, електросталi -- вiдповiдно 6% та 36%, доля сталi, розлитої безперервним способом, -- 18% та 83%. Вiдходи на одну тонну прокату у нас -- 300 кiлограмiв, у Росiї -- 250, в Японiї -- 50. Тобто маємо наявне вiдставання вiд свiтового рiвня у технiчному станi металургiйного виробництва. 
  Виникає питання: що робити далii Понад усе -- рано пiдписувати смертний вирок експериментовi, хоча бажаючих i не розумiючих, що вони роблять, немало. Вiд нього i так вже залишились "рiжки та нiжки". Податок на прибуток збiльшено з дев,яти до 15 вiдсоткiв (до речi, слiд пiдкреслити, що майже усi депутати вiд металургiйних округiв дружно проголосували за це збiльшення!). А чого варте для пiдприємств неповернення податку на додану вартiсть при експортi i таке iншеi! 
  Президент України Л. Д. Кучма пiсля моєї зустрiчi з ним 30 листопада 2000 року, де я доповiв про ситуацiю в металургiї, дiйшов висновку про необхiднiсть обговорити цю ситуацiю на нарадi з металургами. Така нарада вiдбулася 10 сiчня 2001 року у Кривому Розi, i її наслiдком було доручення Президента. Частину цього доручення уже виконано, зокрема, створено Мiнiстерство промислової полiтики, вiдновлено посаду вiце-прем,єр-мiнiстра, вiдповiдального за промислову полiтику. Але не виконано одне з головних питань, хоча визначений термiн уже пройшов. Це -- Нацiональна програма розвитку гiрничо-металургiйного комплексу України до 2010 року. 
  Вважаю, що нам потрiбно чiтко визначитися з долею Програми i вжити заходiв для того, щоби прискорити доопрацювання проекту i подати його на затвердження до Верховної Ради. Врештi-решт Програма -- це i доля експерименту, i перспективи галузi. 

  Успiшна робота гiрничо-металургiйного комплексу в поєднаннi з машинобудiвниками i повинна з,явитися тим "локомотивом", який виведе економiку України на "європейськi рейки". Необхiдно законодавчим шляхом закрiпити усе позитивне, що нагромаджено у ходi експерименту, затвердити Нацiональну програму з урахуванням iнтересiв регiонiв, зацiкавити нових господарiв у технологiчному переозброєннi пiдприємств, забезпечивши при цьому соцшальний захист працiвникiв. 
  * * * 
  По договоренности с коллегами наша редакция получает газеты, издаваемые на родственных предприятиях, в том числе, "Металлург" меткомбината "Криворожсталь". Всегда интересно, чем живут коллеги, а в "Металлурге" обращают на себя внимание многочисленные публикации, рассказывающие о деятельности их народного депутата В. Гурова, который часто встречается со своими избирателями, отчитывается о своей деятельности, принимает активное участие в решении проблем меткомбината. Кстати, свою речь на совещании 15 августа, которую мы даем с сокращениями, он завершает, акцентируя внимание на "болевых точках", проблемных вопросах Криворожского бассейна, своего меткомбината, региона. 
Наверное, когда начнется новая кампания по выборам депутатов Верховной Рады, криворожцам не нужно будет долго решать, кому из кандидатов отдать голоса. Нам, конечно, придется сложнее, но, имея подобный пример, наверное, следует несколько по-другому отнестись к их обещаниям.

За металл 11.09.2001