В 2009 році Указом Президента України звання "Заслужений працівник культури України" присвоєно Почесному громадянину нашого міста Станіславу Віталійовичу Жуковському. Уроженця Севастополя, Жуковського багато що пов'язує з Єнакієвом. Після закінчення середньої школи він навчався в Єнакіївському технічному училищі. Працював помічником і машиністом паровоза на Єнакіївському металургійному заводі. В 1968 році закінчив заочно факультет журналістики Київського державного університету. Працював у міських та обласних газетах, у книжковому видавництві "Донбас".Перші вірші опублікував у газеті "Енакиевский рабочий". У 1982 році Станіслава Жуковського обрано відповідальним секретарем, а з 2001 року він є головою Донецької організації Національної спілки письменників України. За роки творчої діяльності поет видав півтора десятка поетичних книжок, у тому числі дві збірки пісень на музику донецьких композиторів. 
Станіслав Жуковський нагороджений медалями "За трудову доблесть", "Захиснику Вітчизни" й "Ветеран праці". Його творча діяльність відзначена почесними відзнаками Національної спілки письменників і Національної спілки журналістів України, а також почесною відзнакою Донецької міської ради "За заслуги перед містом". Він - лауреат республіканського конкурсу ім. Олексія Стаханова (1985 p.), лауреат двох обласних літературних премій ім. В.М. Сосюри (1992 p.), ім. Г.Ф. Кривди (2004 р.) та Міжнародної літературної премії ім. Г.С. Сковороди (2007 р.). В 2008 році Станіславу Жуковському присвоєне звання "Почесний громадянин м. Єнакієвого". Станіслав Жуковський продовжує плідно працювати. В 2009 році у нього вийшла книжка гумористично-сатиричних віршів та епіграм "Б’є по серцях тривога". Підготовлена до друку й нова збірка ліричних творів. Пропонуємо нашим читачам декілька віршів з неї. ХОДИШ ПОНАД КРАЄМ... Все так: віджите - помирає,
А те, що молоде - живе.
Отак і ходиш понад краєм,
Шукаєш речення нове.
На самоті, один, як привид,
В думки заглибившись як слід.
І в тебе є, звичайно, привід .
Любити музику і світ.
Коли відчуєш поступово,
Як входить в душу і бринить
Одне одним потрібне Слово –
Така захоплююча мить!
Вона, мов музика духовна,
Кимсь подарована згори.
Її почув глухий Бетховен
І у натхненні відтворив.
О, слів мелодія правічна, Газета "Енакиевский рабочий"
| 
