Чубенко Василь ***
Гортає серпень календар...
Уже й на осінь повернуло.
Північний час. Усе заснуло,
Морфею влігшись на вівтар. І лише я печаль мою
В безсоння думне замикаю,
І одночасно в цьому каюсь,
Ледь не навколішки стаю. А тут ще місяць-молодик
Висить лампадкою на вербах,
В ікону зоряного неба
Затято втупивши свій лик. Один... Один на цілий світ,
Такий, мабуть, як я, самотній.
І тисне горло плач німотний,
Що все не так іде, як слід.
| 
