Чубенко Василь Самотня, змерзла, немічна Йшла мова в ранній час: — Пустіть, панове-неучі, Погрітися до вас.
Всідайтесь на осоннячку В покинутім селі І хай вам світить сонечко В сузір'ї рідних слів. Учітеся, навчайтеся У пращурів своїх І кайтеся, і кайтеся За свій великий гріх.
|