Чубенко Василь Мамо, стань на крило, в пелюшки загорни нашу долю, Поцілунком зітри з неї сиву печаль. Хай багатством ряснять врожаї у твоєму подолі І любові маяк осяває надійний причал. Де б не кидало нас, по яких би світах не носило, Наше серце палке назавжди до твого приросло. Ми духовно міцні, бо від тебе черпаємо силу, Бо у наших руках Батьківщини кленове весло.
|