Ефендієва Ліна
Сновійнітсь місяця люблю,
Люблю світанки волошкові
І гострий перчик в добрім слові,
І часничок, і сіль люблю.
Пишу вірші і писанки,
А за вікном тріщать сороки,
Їдка кропива сходить соком
І рвуться навпіл огірки. За кожен день життя хвалю,
А доведись почати знову,
Жила б так само — вірна Слову,
Тому, що я його люблю. Така, як є. Бур'ян полю
І вдячна долі кольоровій
За той постійний стан любові,
Який і множу, і ділю.
| 
