Як воно мені болить. Де не гляну — скрізь руїни Цить, вельможна владо, цить- Під ногами хлопчик спить - Цвіт майбутній України.
А повз нього час біжить... Всіх турбують власні справи І ніхто, хоча б на мить, Не зупиниться, лежить, Мов сміття, дитя держави. А чи знаєш, скільки їх? Що у вени дітям ллється? Чи сьогодні не до них — У чужих, не у своїх Десь від глею стало серце! Гріх несем, найтяжчий гріх. Хто й коли його наврочив? Світ налякано притих... Що чеках нас усіх, Як прокинеться той хлопчик?
|