Літа мої, літа, я ще не з вами,
Душа леліє барвами весни,
У дзеркалі не я — обличчя мами
І розталь не моєї сивини.
Повіддя дум несуть мої бажання,
Ще ріжуть очі рими, мов пісок.
У дивосвіт біжу від домування
За чарівними духами казок. Туди, де небо кольору сапфіра,
Де від дитинства сховані ключі,
Де взагалі немає часу-звіра
І де поет - палкий вогонь вночі.
| 
